Valerii Ablazov

3 дн. (6.2.2025)

Матеріали виступу Голови УСВА Червонописького С.В.
на засіданні Правління УСВА 23 січня 2025 р.



Під впливом часу, що промайнув з тих пір, як закінчилася Друга світова та для нас Афганська війна, буремних сучасних подій і штучних заходів «промивання мозок», поступово змінюється ставлення, зокрема нових поколінь до минулих подій.

Практично завершило свій земний шлях героїчне покоління наших співвітчизників, яке у важкої збройної боротьбі перемогло фашизм і нацизм. Наймолодшому учаснику бойових дій в Афганістані вже наблизився 60-тірічний ювілей.

Користуючись такими обставинами, коли пізнавати правду про важливі події від самих учасників стає неможливим, «ідеологи нового миру» розпочинають подавати власні, зокрема збочені, версії минулих подій.

Час від часу, користуючись важкими складнощами у державі, її недруги, зокрема окремі «псевдо патріоти», та агресивна меншість, яка залишилися на узбіччі та заздрить потужності і послідовності дій руху ветеранів Афганістану, з метою розшарування і порушення єдності нашого суспільства, штучно, безпідставно звинувачують окремих громадян, колективи і осередки громадських організацій в порушенні чинного законодавства України стосовно створення і захисту об’єктів культурної спадщини (пам’ятників, меморіалів, назв місцевих об’єктів і вулиць тощо), пов’язаних з участю громадян України у військових конфліктах в інших державах, зокрема в Афганістані.

За справу наступу на заслуги ветеранів війни беруться люди, які недосконало знають військову і політичну історію світу і нашої Держави зокрема.

Стосовно сучасних Афганських подій ХХ і ХХІ століть і зараз можливо казати, що питання ще далеко не завершене і остаточні висновки робити ще за рано.

Після спроби встановити в Афганістані радянській устрій і порядок у 1979 – 1989 рр., вже США, Великобританія і НАТО в цілому більш ніж за 20 років військових дій в Афганістані у 2001 – 2022 рр. «наступили на афганські граблі» в нав’язуванні нового порядку і поспішно покинули цю країну.

Доречи, рішеннями президентів України до складу контингентів НАТО в ті роки входили і військовослужбовці України медичного персоналу та персоналу штабів, а також підрозділів по розмінуванню території Афганістану. Крім того, за окремими угодами там працювали члени екіпажів повітряних суден, зокрема гелікоптерів, з України.

Тому ще рано ставити крапку в Афганських подіях в контексті світової політики.

Скоріш за все, ініціаторів винесення на обговорення «афганських питань» хвилює не доля афганського народу, а наявність в Україні єдиного руху ветеранів Афганської війни.
Ми вимушені визнати, що противники цього руху, починаючи з 2005 року нанесли йому ряд відчутних ударів: у 2005 році був ліквідований Державний комітет України у справах ветеранів, в якому всі головні посади у центрі і регіонах були зайняті ветеранами Афганістану, і одночасно із зони впливу ветеранів відібрали місце фізичної реабілітації і оздоровлення - санаторій ім. М.О.Семашка в м. Сімеїз (Крим); у подальшому ветерани афганської війни були позбавлені користування у цільовому лікувальному закладі - у відомому госпіталі «Лісова поляна»; ліквідовані широковідомі місця пам’яті – музеї в Києві (окрема експозиція в межах Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні») і у Вінниці; здійснюється постійний тиск на «Афганську» церкву – Храм пам’яті учасників і жертв Афганської війни.

Негативно сказалися на авторитеті «афганського руху України» і внутрішні, скоріш за все, ініційовані і керовані із зовні, суперечки.

Але здорові сили, які об’єднані в Українську спілку ветеранів Афганістану (воїнів – інтернаціоналістів), витримали і встояли, і продовжують виявляти мужність в лавах збройних формувань, складають основу добровольчих об’єднань територіальних громад та беруть активну участь у волонтерській діяльності громадянського суспільства України, спрямованої, перш за все, у захисті Вітчизни від російських загарбників, її територіальної цілісності і незалежності.

В той же час не можна «почувати себе на лаврах». Спроби послабити рух ветеранів війни, не дати йому розповсюдити свій вплив і досвід на ветеранів нової російсько – української війни продовжуються з використанням відомих методів інформаційної боротьби (війни).

Під привидом вивчання громадської думки, але у вузькому колі обраних учасників круглих столів, вони порушують і обговорюють питання, які принижують гідність ветеранів та сіють сумливі в розумах громадянського суспільства в цілях руйнування традицій, що склалися.

Серед питань порядку денного одного круглих столів, якій організував Інститут Національної пам’яті, булі порушені зокрема таки:

- День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Чи потрібен такий день в календарі сучасної України?

- Яке місце в національної пам’яті має займати афганська війна і українці, що полягли в Афганістані?

Кожній з ветеранів – учасників бойових дій на території інших держав, більшість населення України обурено інформаційним викидом, в якому брав участь один з представників відомої родини колишніх біженців з Афганістану.

Ветерани війни розуміють стан його невідновленого здоров’я, тому пропонують МОЗу і Мінсоцзахисту екстрено спрямувати його за кордон до кращих світових фахівців для фізичного і психічного лікування, та повноцінного відновлення. Потрібно, щоби він зміг би зрозуміти сучасну ситуацію, де він живе та ставлення до нього особисто.

Ми, ветерани війни, значно раніше зрозуміли, що демократія і вседозволеність, як мовлять у нашій рідній Одесі, це «дві великі різниці». Тому бажано, або вся відома афганська родина, яка мешкає в Україні, теж це зрозуміла.

31 березня 2023 року, Національна рада з телебачення та радіомовлення отримала повноваження закривати будь-який засіб масової інформації без рішення суду. З того дня набирав чинності закон України "Про медіа", який запроваджує додаткові механізми захисту національного інформаційного простору (зокрема, на період воєнного стану).

Тому постає питання, чому ЗМІ і соціальні сеті безконтрольно продовжують транслювати і виливати всілякий бруд і непотріб на голови наших співвітчизників. Чому в європейській країні з високим культурним минулим, російські сквернослови стали героями українських інформаційних програм?

Чому іноземцям, яким державою даровано українське громадянство, в складні часі для нашої Вітчизни дають інформаційну можливість сіяти розбрат в суспільстві, оскорблять значні, поважні прошарки корінного населення України, пам’ять її героїв і членів сімей загиблих воїнів?