В. Х.
...І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, i засмучені очі хороші твої...
Андрiй МАЛИШКО - Платон МАЙБОРОДА - Дмитро ГНАТЮК «ПIСНЯ ПРО РУШНИК» Рідна мати моя, ти ночей не доспала
I водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю —
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю —
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
1958*
* год написания текста мне неизвестен, однако, предполагаю, что А. Мылышко создал своё стихотворение в 1946-51 годы. В 1958 году оно было положено на музыку Платоном Майбородой и песня в исполнении Александра Таранца впервые прозвучала в первом цветном украинском художественном фильме «Літа молодії» («Годы молодые»), в 1958 году.
©А.С.Малышко
©П.И.Майборода
©Д.М.Гнатюк